Основні події:

 •25 лютого 1848 р. — проголошення республіки у Франції; 

•січень–лютий 1848 р. — початок революції в Італії;

•13–15 березня 1848 р. — народне повстання у Відні; 

•14–18 березня 1848 р. — народне повстання в Берліні; 

•червень 1848 р. — повстання робітників у Парижі;

 •2 грудня 1851 р. — державний переворот Луї Бонапарта; 

•1852–1870 рр. — Друга імперія у Франції.

Європейські революції 1848-1849 (Весна народів) – загальне найменування революційних рухів, що виявилися у формі непокори владі, збройних повстаннях, декларування нової державності в європейських країнах в середині XIX століття. У 1848-1849 рр. у країнах Західної і Центральної Європи спалахнули нові буржуазні революції. Вони охопили Францію, Німеччину, багатонаціональну Австрійську імперію та італійські держави.Європа не бачила такого розмаху народних виступів, подібного піднесення національно-визвольної боротьби поневолених народів. Хоча у різних країнах гострота боротьби та перебіг подій були не однаковими, для сучасників було цілком очевидно, що революція набула загальноєвропейського масштабу. У цей час в Європі ще панували феодально-абсолютистські порядки, а соціальне гноблення тісно перепліталося з національним. Під час революції злилися воєдино боротьба різних верств проти феодально-абсолютистських установ, за демократизацію суспільного ладу, виступи робітників і повстання селян, національно-визвольна боротьба народів і могутній об’єднавчий рух у Німеччині та Італії. Початок революційного вибуху прискорили неврожайні роки і голод 1845-1847 рр., економічна криза, що охопила в цей час відразу декілька країн.

                                                   Революція у Франції